середа, 27 грудня 2023 р.
неділя, 17 квітня 2022 р.
Тема заняття. Практичне заняття №2 Орфографічний тренінг. Робота з текстом. Редагування слів із вивченими орфограмами. Усунення помилок на вивчені правила.(19.04.22)
Виконати
завдання
1.
Переписати речення. Вставити пропущені букви, пояснити правопис слів.
1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над
собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, кр..ваво ч..рвонів
(О.Гончар). 2. Гілки д..рев мокро бл..щали, зволожені по-в..сняному (О.Гончар).
3. Кр..ло зорі рум’янить тучі у голубій дал..ч..ні (В.Сосюра). 4. Схололі в
хмарах крап..льки води п..рлинами котилися в сади (М.Бажан). 5. Під в..селкою у
голубіні голуби л..тять (В.Лучук). 6. З пш..ничного поля Данило поглянув на той
обш..р, який густіше проростав туманом та й зн..кав у тумані (М.Стельмах). 7. У
небі віт..р куч..рявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і
зат..хає, й знов шумить (М.Рильський).
2.
Перекласти речення з російської мови на українську. Порівняти правопис букв
е та и в обох мовах.
Листва на березах была еще почти вся зеленая
(И.Тургенев). Вода заблестела, как расплавленный металл (В.Шишков). Серебристые
поля сверкали в темном небе над спящей деревней, и одна из звезд, зеленая,
по-летнему нежная, особенно добро мерцала мне из далеких глубин галактики
(Ю.Бондарев).
3.
Переписати текст і вставити пропущені букви е та и.
Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало
ще з-за горизонту верхи в..л..т..нського нагромадж..ння хмар, що насувалися з
заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а
самий верх її здавався жовтим. В..личні німі зловісні бл..скавиці горобиної
ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одб….валося в воді, і
здавалося, що ми стояли не на з..млі, що ріки немає, а є міжхмарний темний
простір, і ми, розгубл..ні в ньому, мал…нькі, як річні піщинки. Небо було
надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і поп..р..джала нас своїми
грізними знаками (О.Довженко).
4.
Переписати текст і вставити пропущені букви о та е. Пояснити їх правопис.
Довгі гармати з витягнутими далеко вперед ж..рлами
було закрито новими брезентовими ч..хлами. Люди в шлюбці мали ш..стеро весел,
і, хоч звичайно вона ходила під ч..тирма веслами, тепер вони налягли на всі
шість. Двоє хлопців, яким прийшла ч..рга, кинулись у ч..вен і зайняли місця на
лаві. Маяли над ними метелики, маленькі, ж..вті, голубі, ч..рвоні, сині
(Є.Гуцало).
1.
Уставте е або и.
1. Хлоп..чик, страшн..нький, лелеч..ня, щебетуш..чка,
серд..нько, бр..ніти, р..ж..сер, д..р..гент, ат..стат, ст..хати, десят..ро,
водич..нька, харків’ян..н, в..л..тень, пр..стол, в..дм..дик, пр..бережний,
гл..тати, ш..рочінь, кл..новий.
2. Т..хнічний,вж..вати, гл..бинний, в..селковий,
мар..во, мороз..во, з..мельний, пр..сісти, пр..в’язати, пал..во, пр..мудрий,
пр..стижний, п..ріг, пр..зирство, пр..м’єра, пр..парат, цуц..ня, невісточ..н,
міл..на, лип..нь.
3. Вогн..ще, кур..во, пр..тензія, віч..ньки, глиб..на,
плет..во, десят..ро, кринич..нька, зайч..ня, пр..добритися, пр..бігти,
пр..браний, пр..гірок, лич..нько, мереж..во, татар..н, яр..на, товст..лезний,
рідн..нький, л..йт..нант, д..ржати, ос..литися, сп..нити, пр..цендент.
6. Поясніть
правопис.
1.
Зимонька,
щебече, майстер, бренькіт, левада, директор, серпень, палець, небеса, широкими,
вітер, зеленіють, лечу, землею, береза, президія, чужина, плетиво, кулешу,
мішечок, четвер, пшениця, замерзати, підпирати, чесати, застилати, беру,
вибирати, крило, гриміти, чорнобривий, щиголь, лебединий.
2.
Пелена,
вишневий, пенал, директор, неділя, летіти, тривожитися, президія, делегат,
претендент, престижний, преамбула, пригнічений, приголубити, променя,
праведний, кипіти, лебідь, джерело, письменник, довжелезний, семеро, дощик,
сонечко, ручище, вовченя, середина, лелеченя, плетиво, зарево, марево,
вихователь, мереживо, пресвітер, перина, бензин.
3.
Глитати,
шевця, каменя, письмо, вимпел, апельсин, пшениця, пиріг, кишеня, медаль,
прем’єр, престол, предобрий, придобритися, затемнити, зачесати, справедливість,
товстелезний, пригірок, прибігти, презирство, презирливий, змелених, заливати,
глибинний, скрипіти, прикрутити, примовити, селянський, математика, держачок,
пощезнути, кременистий.
Тема заняття. Орфоепічна норма (18.04.2022)
І. Ознайомитися з теорією.
Орфоепічна норма. Особливості використання орфоепічного словника
Орфоепічні норми — це правила вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у словах, словосполученнях і реченнях, правила вимови окремих граматичних форм, особливості вимови іншомовних слів, норми наголошування та інтонації.
Орфоепічний словник є довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу. В цьому словнику слова або їхні частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції: граєшся [грайеіс:а].
Вашими помічниками у виробленні нормативної вимови стануть такі видання: Українська літературна вимова і наголос. — К., 1973.; Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К., 1984.; Головащук С. І. Складні випадки наголошення: словник-довідник. — К., 1995.
Однією з умов досягнення милозвучності української мови є усунення фонетичних та фонологічних помилок.
Орфоепічні норми - це норми вимови. Літературній вимові притаманні деякі стилістичні особливості. Своєрідність їх залежить від змісту мовлення, його призначення та умов. Є стилі вимови в монолозі і діалозі, у мовленні ораторському й побутовому, поетичному і прозовому.
Основні правила української вимови такі (повторимо їх ще раз):
1. Усі голосні звуки української мови під наголосом вимовляються чітко: [ве'ч'ір], [го'лос], [ти'хо].
2. Повнозвучно і ясно (відповідно до написання) вимовляються [а], [у], [і] в різних позиціях: [грама'т^ка], [в'і'с'т'і], [кучугу'ра].
3. Українській літературній мові не властиве "акання", як і для більшості українських говорів. Наприклад, у словах дорого, болото, молоко звук о в усіх складах однаковий. Під наголосом він тільки довший від ненаголошених, напр. : [до'ро-го], [боло'то], [молоко'].
4. Ненаголошений [е] наближається певною мірою до [и]. Голосний [и] в ненаголошених позиціях має вимову, наближену до [е]: [cеило'], [ве'леитеинь]. Ненаголошені [е] та [и] у вимові часто зовсім не розрізняються. (Але: виразно вимовляються вони у таких випадках: а) коли виступають закінченнями іменників, прикметників, дієслів тощо, напр. : [са'ни], [по'ле], [шиеро'ке], [пиеса'ти]; б) коли [е] та [и] виступають сполучними звуками у складних словах: п'ятиріччя, полезахисний; в) на початку слів іншомовного походження: [етало'н].
5. Збереження дзвінкості - одна з характерних ознак мови
Тому оглушення приголосних для української мови не характерне. Звичайно, усе залежить від темпу мовлення. Якщо темп повільний, то всі слова вимовляються чітко, а якщо пришвидшений, швидкий, то дзвінкі приголосні всередині слова або вкінці ледь помітно оглушуються, напр. : [ка'зка], [с'ад], [моро'з], [бли'з'ко], [зга'дка]. Повне оглушення спостерігається лише у словах: нігті [н'іхт'і], кігті [к'іхт'і], легко [ле'х ко].
6. Губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] вимовляються твердо майже в усіх випадках: [го'луб], [степ], [с'ім].
7. Твердо вимовляються в українській мові і шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж]: [чеика'ти], [шо'стиj], [бджола'], [же'реиб], а в позиції перед [і] вони напівпом'якшуються: [ж'і'нка], [ш'і'с'т'], [ч'і'л'ниj].
8. Приголосний [р] вимовляється послідовно твердо в кінці складів і слів: [коса'р], [г'ірки'j]; якщо після [р] стоять і, я, ю, є, ь, то [р] вимовляється м'яко: [рґа'сно], [рґідки'j], [трґох].
9. Два однакових приголосних звуки на межі префікса і кореня або кореня і суфікса вимовляються як один довгий звук: віддячити [в’ідґ:а'чиети], туманний [тума'н:иj].
ІІ. Переглянути відео: 1) https://cutt.ly/bzZGFby
2) https://cutt.ly/azZHe3l
ІІІ. Виконати завдання
Повторити правила милозвучності (чергування у/в, і/й, з/зі/із). Записати текст, розкриваючи дужки. Пояснити свій вибір звукових варіантів слів.
Хлопець сидів, (обі,обій,об)нятий м’якою радістю: широкий світ клався йому (перед,переді,передо) очі. Здало (ся,сь) йому, що вийшло (із-за,з-за) хмари сонце, (і,й) він побачив себе загорненим (у,в) хмару (в)огненного світла. Озирнув (ся,сь), бо подумав, що жінки перестарали (ся,сь) там, на кухні, (і,й) запалили дім, але палала (в,у)же ціла (в)улиця і (в,вв,ув)есь краєвид (перед,переді,передо) очима. Тоді він зрозумів, що світло горить (у,в) ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка — чудове сяйво (у,в)війшло (в,у) його душу, запліднивши навіки його життя. (В,у) серце (в,у)пала іскра блаженства, залишивши (в,у) ньому назавжди відчуття неба. Звів очі (й,і) пізнав раптом космос, повний нескінченного простору, густо заповнений круглими темними та ясними тілами. Погідний ритм (у,в)пізнав він (у,в) (в,у)сьому — там, (у,в) небі, (і,й) тут, на землі: рух планет, соку (і,й) крові, рух живих та мертвих тіл. Він збагнув раптом: не мертвий світ лежить навколо нього, а жива тремтлива матерія, що виповнює небо, землю (і,й) (в,у)се, Живу присутність він пізнав (у, в)сьому, і це наповнило його справжнім щастям. Зрозумів: (у,в)есь світ дивовижно (у,в)ладжено (і,й) (в,у)се діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов (В. Шевчук).
Джерела:
1. https://cutt.ly/YzZFUdf
2. https://cutt.ly/3zZF4Ap
3. https://cutt.ly/bzZGFby
4. https://cutt.ly/azZHe3l
неділя, 10 квітня 2022 р.
Тема заняття. Подовження м’яких приголосних в іменниках, прикметниках, прислівниках (12.04.22)
І. Ознайомитися із теорією
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків
Подовжуються лише м’які приголосні [д, т, з, с, ц, л, н] та [ж, ч, ш], що знаходяться між голосними у таких групах слів:
1. В іменниках середнього роду II відміни (крім родового відмінка множини): прибуття, приладдя, узбіччя, підніжжя, подвоєння, волосся, затишшя, зілля, але значення — значень, твердження — тверджень. Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриттів, почуттів, життів.
2. У небагатьох іменниках чоловічого і жіночого роду I відміни в усіх відмінках (за винятком родового відмінка множини на -ей): Ілля, Іллі; суддя, суддею; рілля, ріллею; стаття, статтею, але статей.
3. В орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни: миттю, віссю, маззю, ніччю, подорожжю, памороззю.
4. В особових формах дієслова лити (ллю, ллєш, ллє, ллють, виллємо, зіллють).
5. В окремих прислівниках: спросоння, навмання, попідтинню, попідстінню, попідвіконню, зрання.
Подовження не відбувається:
1. Якщо приголосні стоять не між двома голосними: зап’ястя, тертя, передмістя, повністю, подільський (від Поділля), жовчю, Керчю, фальшю, честю, вірністю, радістю, знарядь, сторіч, знань;
2. У словах кутя, попадя; у назвах малих істот: теля, вовченя та под.
ІІ. Завдання для виконання
1. Виконати інтерактивну вправу https://cutt.ly/dzZDho7
А) Під..авати, качин..ий, ніс..я, воз..єднання, юн..ат, підпіл..я, Поділ..я, без..астережний, корон..ий, солов’їн..ий, причин..а, змаган..ь, без..оряний, спів..ітчизник, суд..ів, в..імкнений, пташин..ий, солом’ян..ий, бездон..ий, буквен..ий, дан..ий, зацікавлен..ий, письмен..ий, від..ячити, підметен..ий, військ..омат, без..ахисний, сміт..я, бов..ан, напів..ідчинений, під..ашок, невпізнáн..ий, священ..ик, цін..ий, бетон..ий, кохан..я, гран..ю, вогнян..ий, стат..ей.
Письменник, насіння, століть, почуттів, підданий, пташиний, кров’ю,
злочинниця, осінній, узбережжя, узбіччя, солов’їний, лебединий, зібрання,
камінний, беззмістовний, роззолота, суддівський, збіжжя, випробувань, матір’ю,
спасся, ввічливо, курінний, весняний, журавлиний, на ріллі, клоччя, пронісся,
шипшинний, дозвілля, життєвий, повстю, статей, волосся, Ілля, перехрестя,
вороння, кінний, піввікна, ураганний, знаряддя, передмістя, щастя, вулканний,
Запорожжя, прощань, протиріч, узлісся, санний.
3) Поставте подані слова у формі орудного відмінка однини і запишіть. Поясніть їх правопис.
Подорож,
міць, розкіш, мати, мить, Керч, даль, вісь, папороть, безсмертя, суддя, рілля,
любов, кров, розкіш, юність, паморозь, мідь, річ, тінь, молодість, повість,
осінь, нехворощ, відкриття, стаття, сталь, пам’ять, фальш, обличчя, швидкість,
честь, верф, мазь, сіль.
Страшен..ий, злиден..ий, старан..ість, непримирен..ість, дебелен..ий,
незмíрян..ий, нездóлан..ий, здíйснен..ий, нездійснен..ий, плин..ість,
гостин..ість, щоден..о, неодмін..о, нездóлан..ий, здíйснен..ий, незбóрен..ий,
несказан..о, нескáзан..ий, нетóркан..ий, неторкан..ий, числен..ий, свячен..ий, незбагнен..ий, нескíнчен..а,
спасен..і, блажен..і, хрещен..ий, змарнован..ий, неждан..ий, довгождан..ий,
кован..ий, окаян..ий, згуртован..ий, непередбачуван..ий, непомíчен..ий,
туман..ість, буден..ість, божествен..ий, обітóван..ий, солов’їн..ий, юн..атський, скáзан..о,
обíцян..о, воскресін..я, спасен..я.
1. https://cutt.ly/YzZSnO2
2. https://cutt.ly/dzZDho7
Тема заняття. Подвоєння внаслідок збігу та на позначення подовжених приголосних. Збіг приголосних на межі значущих частин слова (11.04.22)
1. Перегляньте відео: https://cutt.ly/lzFbVpW
2. Ознайомитися з теорією
В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок:
- 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний;
- 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.
В обох випадках довгі приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими літерами. Тому при поясненні подвоєння слід розрізняти, коли воно спричинене збігом однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова, а коли є результатом прогресивної асиміляції. Подвоєння відбувається:
- 1) при збігу двох однакових літер на межі: а) префікса й кореня: беззмістовний, відданий; б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник; в) двох суфіксів: письменник, іменник; г) основи дієслова і постфікса -ся: розрісся, піднісся; д) двох частин складноскороченого слова: міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат);
- 2) у наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -єни-, -анн-: священний, непримиренний, мерзенний, невблаганно, старанно.
Примітки: 1.В українській мові, на відміну від російської, н ніколи не подвоюється у суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений.
- 2. Не подвоюється н також у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан; чім-, -Ін- (-/ін-).' морквяний, лебединий, чаїний.
- 3. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений, потомствений;
- 3) подовжуються приголосні звуки [д']9 [/я'], [з'], [с'], [ц], [л'], [н% [ж1], [ч% [ш'], що стоять між голосними:
- а) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей);
- б) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим -а (графічно -я): знання, життя, зілля, читання. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;
- в) в іменниках жіночого роду III відміни в орудному відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;
- г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню;
- 4) подовжується звук [л] в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти;
- 5) подовжуються приголосні у словах: Ганна, ссати, бовваніти, ссавці, овва.
Примітки: 1. Приголосні [д], [п], М, [ї], [ц], [г], [н], [ж], [ш] не подовжуються, якщо вони стоять після приголосного перед голосним: повністю, честю, щастя, радістю, Поволжя.
2. Не подовжуються тверді приголосні, зокрема губні та р: сім'я, любов'ю, матір'ю.
Слід пам'ятати, що подовжуються тільки м'які приголосні звуки, які стоять між голосними.
3. Розгляньте таблицю та виконайте завдання: https://cutt.ly/izFmpAm
4. Виконайте вправу: https://cutt.ly/gzFmX6c.
вівторок, 5 квітня 2022 р.
Тема заняття. Звукове значення букв я, ю, є, ї; тверді та м’які приголосні. Слова-винятки (05.04.22)
1. Трішки теорії.
Зазвичай однією літерою передається один звук. Однак бувають випадки, коли одна літера позначає два звуки, або навпаки дві літери позначають тільки один звук. Розберіемо ці винятки.
Літера Ї – завжди позначає 2 звуки: їдальня [йідал’н’а], переїзд [перейізд].
Літери я, ю, є – позначають 2 звуки в наступних випадках:
- після голосного;
- після м’якого знака;
- після апострофа;
- на початку слова.
Наприклад, пір’я [пірйа], Юпітер [йупітер], ємність [йемність].
В інших випадках літери я, ю, є позначають тільки один звук та пом’якшують попередню приголосну.
Наприклад, сяйво [с’айво].
2. Переглянути відео http://surl.li/brsuu
3. Виконати інтерактивну вправуhttp://surl.li/brsvx
4. Виконати тест http://surl.li/brsvc
Тема заняття. Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання слів з апострофом (04.04.22)
1. Переглянути відео http://surl.li/brsrx
2. Теоретичний матеріал
Апостроф вимова тверда, роздільна
1) після Б, П, В, М, Ф перед Я, Ю, Є, Ї п’ять, б’ється, бездощів’я, м’ясо, м’ята, сім’я, міжбрів’я
2) після Р твердого кар’єр, бар’єр, пір’я, подвір’я, ганчір’я, підгір’я, матір’ю, міжгір’я, сузір’я
3) після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний між’ярусний,трьох’ярусний, перед’ювілейний, об’ява, роз’яснення, під’їзд, пів’яблука, пів’їдальні, пів’ящика, дит’ясла
4) після К перед Я Лук’ян, Лук’янова, Лук’яненка, Лук’янівка
Апостроф
• після р м’якого ряска, рядно, рябий, звірячий, буря, буряк, буря, бурячиння, гарячий
• після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї (якщо перед складом немає Р, голосного) тьмяний торф’яний морквяний черв’як медвяний верф’ю Фізкульт
3. Виконати інтерактивні вправи http://surl.li/brssj
http://surl.li/brssp
http://surl.li/brssw
http://surl.li/brstk