неділю, 26 грудня 2021 р.
понеділок, 13 грудня 2021 р.
Орфографічний словник. Ненаголошені та наголошені голосні (13.12.21)
1. Переглянути відео https://cutt.ly/ah1GUHq
2. Ознайомитися з теорією
Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі. Ненаголошені е, и, о, в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
• Орфоепія (гр. orthos – правильний, epos — мова) — розділ мовознавства, у якому вивчається система норм єдиної вимови, властивої літературній мові. Орфоепічні норми — це сукупність правил, що впорядковують мовні засоби у мовленні щодо вимови, а також наголошування слів. Нормативна вимова має велике значення, оскільки вона підвищує загальний рівень культури і полегшує процес спілкування. Порушення орфоепічних норм веде до зниження культури мовлення і впливає на загальний рівень культури людини і всього суспільства.
Одна з особливостей української орфоепії — це чітка вимова голосних звуків (крім ненаголошених е та и, які наближаються один до одного, а також ненаголошеного о перед складом з у): вчинок, потреби, оренда, отаман, закордонний.
В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Наголошені голосні вимовляються завжди чітко: бере′за, щи′рість, по′ле. У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] звучать невиразно.
Щоб перевірити ненаголошені [е], [и], [о], треба змінити слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: весна′ — ве′сни, колиско′ва — коли′ска, розу′мний — ро′зум.
3. Ознайомлення з орфографічним словником української мови http://slovopedia.org.ua/35/53392-0.html
4. Виконати ігрові завдання
1) https://cutt.ly/RYG3WCE
2) https://cutt.ly/5h1GXeo (гра)
2. 3) https://cutt.ly/Gh1H8KL (гра)
3
3
4
4
4.
Індивідуальний план дистанційної роботи гуртка «Живе слово» на базі КЗ «Червоновершської ЗШ І-ІІІ ступенів» з 08.12 до 17.12.21
Затверджено
Директор КЗ «Компаніївського ЦДЮТ»
________________О.Іванець
«__» _______________2021 р.
Індивідуальний план дистанційної роботи гуртка
«Живе слово» на базі КЗ «Червоновершської ЗШ І-ІІІ
ступенів»
з 08.12 до 17.12.21
Керівник Пінчук Тетяна Миколаївна
|
Дата |
Зміст роботи |
Примітка |
|
13.12 |
Тема
заняття: «Орфографічний словник. Ненаголошені та наголошені голосні». Пошук
ресурсів для дистанційного навчання. Підбір матеріалів та розробка завдань. Індивідуальні
консультації для вихованців, які потребують допомоги під час дистанційного
навчання. |
2.
https://cutt.ly/5h1GXeo (гра) 3.
https://cutt.ly/Gh1H8KL (гра) 4.
http://slovopedia.org.ua/35/53392-0.html 5.
https://cutt.ly/Ah0H6HM (тема
заняття) |
|
14.12 |
Тема
заняття: «Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних» Підбір матеріалів та розробка завдань. Індивідуальні
консультації для вихованців, які потребують допомоги під час дистанційного навчання. |
2.
https://cutt.ly/ph1HGsN (гра) 3.
https://cutt.ly/9h0JOrh (тема
заняття) |
вівторок, 23 листопада 2021 р.
Тема заняття. Вимова наголошених і ненаголошених голосних (23.11.21)
1. Ознайомитися із теорією
Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі. Ненаголошені е, и, о, в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
• Орфоепія (гр. orthos – правильний, epos — мова) — розділ мовознавства, у якому вивчається система норм єдиної вимови, властивої літературній мові. Орфоепічні норми — це сукупність правил, що впорядковують мовні засоби у мовленні щодо вимови, а також наголошування слів. Нормативна вимова має велике значення, оскільки вона підвищує загальний рівень культури і полегшує процес спілкування. Порушення орфоепічних норм веде до зниження культури мовлення і впливає на загальний рівень культури людини і всього суспільства.
Одна з особливостей української орфоепії — це чітка вимова голосних звуків (крім ненаголошених е та и, які наближаються один до одного, а також ненаголошеного о перед складом з у): вчинок, потреби, оренда, отаман, закордонний.
В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Наголошені голосні вимовляються завжди чітко: бере′за, щи′рість, по′ле. У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] звучать невиразно.
Щоб перевірити ненаголошені [е], [и], [о], треба змінити слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: весна′ — ве′сни, колиско′ва — коли′ска, розу′мний — ро′зум.
2. Переглянути відео "Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Частина 1"
3. Виконати інтерактивну вправу " Правопис голосних е-и в коренях слів"
вівторок, 6 липня 2021 р.
четвер, 1 липня 2021 р.
вівторок, 25 травня 2021 р.
середу, 5 травня 2021 р.
суботу, 1 травня 2021 р.
пʼятницю, 16 квітня 2021 р.
Індивідуальний план дистанційної роботи гуртка «Живе слово» на базі КЗ «Червоновершська ЗШ І-ІІІ ступенів» з 06.04 до18.04.21
Затверджено
Директор Компаніївського ЦДЮТ
________________О.Іванець
«__» _______________2021р.
Індивідуальний план дистанційної роботи гуртка
«Живе слово» на базі КЗ «Червоновершська ЗШ І-ІІІ
ступенів»
з 06.04 до18.04.21
Керівник Пінчук Тетяна Миколаївна
|
Дата |
Зміст роботи |
Примітка |
|
06.04 |
Тема
заняття: «Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання;
розрізнення слів на зразок незлічений – незліченний та подібних». Розробка
індивідуального плану дистанційної роботи гуртка. Дистанційне
консультування батьків та вихованців щодо навчання на період карантину. Підбір,
розміщення матеріалів на період карантину. Розміщення
завдань для вихованців на власному блозі. |
Google-сервіси (тема заняття) |
|
07.04 |
Тема
заняття: «Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов». Пошук
ресурсів для дистанційного навчання. Підбір матеріалів та розробка завдань. Індивідуальні
консультації для вихованців, які потребують допомоги під час дистанційного
навчання. Розміщення
завдань для вихованців на власному блозі. |
2.
https://cutt.ly/WcIqWtO (тема
заняття) |
|
13.04 |
Тема
заняття: «Подвоєння в запозичених словах – власних та загальних назвах.
Слова-винятки» Підбір матеріалів та розробка завдань. Індивідуальні
консультації для вихованців, які потребують допомоги під час дистанційного
навчання. Розміщення
завдань для вихованців на власному блозі. |
3.
https://cutt.ly/Yc5byk7 (тема заняття) |
|
14.04 |
Тема
заняття: «И, і у словах іншомовного походження. Правило «дев’ятки». Підбір матеріалів та розробка завдань Розміщення
завдань для вихованців. |
(тема заняття) |
вівторок, 13 квітня 2021 р.
И, і у словах іншомовного походження. Правило "дев’ятки" (14.04.2021)
І. Ознайомитися з теоретичним матеріалом.
Залежно від позиції у слові, особливостей вимови та мовної традиції букви на позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie та ін., передаємо українськими буквами і, ї та и.
I. І пишемо:
1. На початку слова: ідéя, інстрóкція, інтернаціонáльний; Іліáда, Індія, Ітон; Ібсен, Іден, Ізабéлла.
2. Після приголосного перед голосним та буквами є, ї, й: аксіóма, артеріáльний, геніáльний, діáгноз, діáлектика, індустріалізáція, матеріáл, рáдіус, раціóн, революціонéр, соціалíзм, соціолóгія, тріóмф, фіáлка, фіолéтовий, ціанíд, чіабáта; аудієнція, гієна, клієнт, пієтéт, рієлтор, тамплієр; копії́ст; партíйний, рáдій; Біаррúц; Віардó, Іглéсіас, Марціáл, Оссіáн, Сіáм; Лієпа, Шантії́; Фіóме.
У кінці слова іншомовне -іa передаємо звичайно через -ія: артéрія, індóстрія, матéрія; Гáллія, Гарсíя, Ітáлія.
3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатрíче, Грíмм, Дідрó, Дíзель, Овíдій, Рíчард; Анрí, Мéдічі, Россíні.
Власні назви, що перейшли в категорію загальних назв, пишемо за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дúзель (від прізвища Рудóльфа Дíзеля), силуéт (від прізвища Етьєна де Сілуéтта).
4. У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р, перед наступним приголосним, крім [j], і в кінці слова, а також у похідних прикметниках: Лісабóн, Монтевідéо, Ніл, Севíлья, Сíдней; Замбéзі, Канзáс-Сíті, Кáпрі, Міссісíпі, Сомалí; лісабóнський, сомалíйський.
5. Після приголосних у кінці слова: візавí, вíскі, журí, колíбрі, мерсí, парí, попурí, сóші, таксí, харакíрі, шасí.
6. У всіх інших словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бíзнес, пілóт, вібрáція, акадéмік, фінáнси, грáфік, гіпопотáм, логíчний, гімн, кібóц, кілогрáм, кінó, архíв, хíмія, хірóрг, літератóра, респóбліка, нíша, піанíсимо.
За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башкúр, вúмпел, єхúдна, імбúр, калмúк, кипарúс, кисéт, лимáн, мúля, мирт, нúрка, спирт, химéра та ін.
За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: диÿкон, єпúскоп, єпитúміÿ, єпитрахúль, мúро, мúтра, митрополúт, христиÿнство тощо.
II. Ї пишемо після голосного: альтруї́ст, егої́ст, кофеї́н, маї́с, мозáїка, наї́вний, руї́на, стóїк, теї́н; Аделаї́да, Аї́да, Каї́р, Саї́д, Таї́р, Хаї́м, Хусаї́нов.
Примітка. У складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишемо і: неоімперіалíзм, псевдоісторúчний, так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний: воíстину, доісторúчний, поінформувáти; неіндуктúвний і т. ін.
III. И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): дúзель, динáмо, диплóм, дирéктор, метóдика; інститóт, матемáтика, стúмул, тип; позúція, фізúчний; таксúст, родзúнка, силуéт, систéма; цистéрна, цúфра; режúм, джигíт, джúнси, джип; чичерóне; шúрма, шифр; бригáда, риф, фáбрика.
2. У географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктúда, Атлантúда, Флорúда; Адріáтика, Амéрика, Антáрктика, Áрктика, Атлáнтика, Áфрика, Бáлтика, Кóрсика, Мéксика.
3. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Вірджúнія, Алжúр, Жирóнда, Чикáго, Чúлі, Вáшингтóн, Гéмпшир, Йóркшир, Лéйпциг, Циндáо та в похідних від них: алжúрець, йоркшúрський, чилíйський та ін. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Вішí, Шíофок.
4. У географічних назвах після р перед приголосним, крім [j]: Бритáнія, Крит, Мавритáнія, Магрúб, Мадрúд, Рив’єра, Рúга та ін. і в похідних від них: бритáнський, мавритáнський, рúзький та ін.
Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бéйкер-стрíт, Волл-стрíт, Рúджент-стрíт, Фліт-стрíт.
Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних від них пишемо і: Брієнн, Ер-Ріÿд, Трієст; ер-ріядський, трієстський.
5. За традицією в деяких географічних назвах після приголосних д, т перед наступним приголосним, крім [j]: Ватикáн,
Единбóрг, Кордильºри, Медúна, Палестúна, Сардúнія, Скандинáвія, Тибéт та в похідних від них: ватикáнський, единбóрзький, скандинáвський та ін.
Примітка. Після приголосних д, т перед голосним і [j] пишемо і: Галáтія, Íндія.
6. У ряді інших географічних назв за традицією: Бразúлія, Вифлеºм, Єрусалúм, Китáй, Пакистáн, Сиракóзи, Сúрія, Сицúлія та в похідних від них: єгúпетський, сирíєць та ін.
ІІ. Виконати інтерактивні вправи:
https://cutt.ly/6c5nJ2W
https://cutt.ly/gc5meg6
понеділок, 12 квітня 2021 р.
Подвоєння в запозичених словах – власних та загальних назвах. Слова-винятки (13.04.2021)
1. Опрацювати теоретичний матеріал:
1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо: абáт, акумулÿтор, барóко, беладóна, белетрúстика, бравíсимо, ват, грóпа, гун (гóни), ідилíчний, інтелектуáльний, інтермéцо, колектúв, комíсія, лібрéто, піанíсимо, піцикáто, стакáто, сóма, фін (фíни), шасí та ін.
За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви: аннáли, білль, бóнна, брóтто, бóлла, вáнна, вíлла, дóнна, дóрра, мадóнна, мáнна, мíрра, муллá, нéтто, паннó, пéнні, тóнна та слово Аллáх.
2. У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо, зокрема тоді, коли в українській мові вживається непрефіксальне слово з тим самим коренем: іммігрáція (пор. мігрáція), інновáція (пор. новáція), ірраціонáльний (пор.раціонáльний), ірреáльний (пор. реáльний), контрреволþція (пор. револþція), контрреформáція (пор.реформáція), сюрреалíзм (пор. реалíзм).
Примітка. Букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо, коли семантичний зв’язок між префіксальним словом і словом без префікса втрачений або суттєво послаблений: анотáція, конотáція (пор. нотáція), корелÿція (пор. релÿція), кореспондéнт (пор. респондéнт) і т. ін.
3. Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Андóрра, Бессемéр, Гарóнна, Голлáндія, Марóкко, Міссóрі, Нíцца, Тéннессі, ßффа; Бéтті, Білл, Боттічéллі, Джóнні, Кíркконнелл, Ллойд, Мþллер, Руссó, Смóллетт та в загальних назвах, які від них утворені за допомогою афіксів: андóррець, бессемéрівський, голлáндський, мароккáнець і т. ін. У загальних назвах, утворених від власних назв без додавання афіксів, букви на позначення приголосних не подвоюємо: ват (пор. Ватт), бекерéль (пор. Беккерéль), гаус (пор. Гáусс).
Примітка. За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільвáнія) або зберігаємо частково (Міссісíпі).
2. Виконати інтерактивні вправи:
https://cutt.ly/9c5cMKO
https://cutt.ly/Ic5vtod
вівторок, 6 квітня 2021 р.
Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (07.04.2021)
І. Ознайомитися із правилами Українського правопису в новій редакції (2019)
§ 129. Залежно від позиції у слові, особливостей вимови та мовної традиції букви на
позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie та ін., передаємо українськими буквами і, ї та и.
I. І пишемо:
1. На початку слова: ідéя, інстрóкція, інтернаціонáльний; Іліáда, Індія, Ітон; Ібсен, Іден, Ізабéлла.
2. Після приголосного перед голосним та буквами є, ї, й: аксіóма, артеріáльний, геніáльний, діáгноз, діáлектика, індустріалізáція, матеріáл, рáдіус, раціóн, революціонéр, соціалíзм, соціолóгія, тріумф, фіáлка, фіолéтовий, ціанíд, чіабáта;аудієнція, гієна, клієнт, пієтéт, рієлтор, тамплієр; копії́ст; партíйний, рáдій; Біаррúц; Віардó, Іглéсіас, Марціáл, Оссіáн, Сіáм; Лієпа, Шантії́; Фіуме.
У кінці слова іншомовне -іa передаємо звичайно через -ія: артéрія, індóстрія, матéрія; Гáллія, Гарсíя, Ітáлія.
3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатрíче, Грíмм, Дідрó, Дíзель, Овíдій, Рíчард; Анрí, Мéдічі, Россíні.
Власні назви, що перейшли в категорію загальних назв, пишемо за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дúзель (від прізвища Рудóльфа Дíзеля), силуéт (від прізвища Етьºна де Сілуéтта).
4. У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р, перед наступним приголосним, крім [j], і в кінці слова, а також у похідних прикметниках: Лісабóн, Монтевідéо, Ніл, Севíлья, Сíдней; Замбéзі, Канзáс-Сíті, Кáпрі, Міссісíпі, Сомалí; лісабóнський, сомалíйський.
5. Після приголосних у кінці слова: візавí, вíскі, журí, колíбрі, мерсí, парí, попурí, сóші, таксí, харакíрі, шасí.
6. У всіх інших словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бíзнес, пілóт, вібрáція, акадéмік, фінáнси, грáфік, гіпопотáм, логíчний, гімн, кібóц, кілогрáм, кінó, архíв, хíмія, хірóрг, літератóра, респóбліка, нíша, піанíсимо.
За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башкúр, вúмпел, єхúдна, імбúр, калмúк, кипарúс, кисéт, лимáн, мúля, мирт, нúрка, спирт, химéра та ін.
За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: диÿкон, єпúскоп, єпитúміÿ, єпитрахúль, мúро, мúтра, митрополúт, христиÿнство тощо.
II. Ї пишемо після голосного: альтруї́ст, егої́ст, кофеї́н, маї́с, мозáїка, наї́вний, руї́на, стóїк, теї́н; Аделаї́да, Аї́да, Каї́р, Саї́д, Таї́р, Хаї́м, Хусаї́нов.
Примітка. У складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишемо і: неоімперіалíзм, псевдоісторúчний, так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний: воíстину, доісторúчний, поінформувáти; неіндуктúвний і т. ін.
III. И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): дúзель, динáмо, диплóм, дирéктор, метóдика; інститóт, матемáтика, стúмул, тип; позúція, фізúчний; таксúст, родзúнка, силуéт, систéма; цистéрна, цúфра; режúм, джигíт, джúнси, джип; чичерóне; шúрма, шифр; бригáда, риф, фáбрика.
2. У географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктúда, Атлантúда, Флорúда; Адріáтика, Амéрика, Антáрктика, Áрктика, Атлáнтика, Áфрика, Бáлтика, Кóрсика, Мéксика.
3. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Вірджúнія, Алжúр, Жирóнда, Чикáго, Чúлі, Вáшингтóн, Гéмпшир, Йóркшир, Лéйпциг, Циндáо та в похідних від них: алжúрець, йоркшúрський, чилíйський та ін. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Вішí, Шíофок.
4. У географічних назвах після р перед приголосним, крім [j]: Бритáнія, Крит, Мавритáнія, Магрúб, Мадрúд, Рив’єра, Рúга та ін. і в похідних від них: бритáнський, мавритáнський, рúзький та ін.
Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бéйкерстрíт, Волл-стрíт, Рúджент-стрíт, Фліт-стрíт.
Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних від них пишемо і: Брієнн, Ер-Ріяд, Трієст; ер-ріядський, трієстський.
5. За традицією в деяких географічних назвах після приголосних д, т перед наступним приголосним, крім [j]: Ватикáн, Единбóрг, Кордильºри, Медúна, Палестúна, Сардúнія, Скандинáвія, Тибéт та в похідних від них: ватикáнський, единбóрзький, скандинáвський та ін.
Примітка. Після приголосних д, т перед голосним і [j] пишемо і: Галáтія, Íндія.
6. У ряді інших географічних назв за традицією: Бразúлія, Вифлеºм, Єрусалúм, Китáй, Пакистáн, Сиракóзи, Сúрія, Сицúлія та в похідних від них: єгúпетський, сирíєць та ін.
ІІ. Виконати завдання
Пояснити значення кожного з слів, при потребі звернутися до словника. Уставити пропущені букви
Д..ректор, математ..ка, з..гзаг, ц..ферблат, ж..раф, д..ск, ..нтернат, ..нструмент, такс.., пон.., ..єрогліф, ...нфінітив, рал.., кол..брі,..нтонація, ..нструкція, рад..о, іхт..озавр.
ІІІ. Виконати інтерактивну вправу. https://learningapps.org/view2196756
Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання (06.04.2021)
1. Опрацювати теоретичний матеріал:
Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.
омоніми мають однаковий звуковий склад, але зовсім різні за значенням, це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова: стан - талія, стан - ситуація, обставини, стан - у техніці.
Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).
Повні омоніми - це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач - птах і деркач - стертий віник
ПАРОНІМИ
Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: уява (здатність уявляти - плід уяви) - уявлення (знання, розуміння чогось - помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) - гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).
Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.
Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні (блискучий - лискучий, блукати - блудити, повноваження - уповноваження, особистий - особовий), антонімічні (прогресивний -регресивний, густо - пусто, іммігрант - емігрант) відношення.
Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.
2. Переглянути відео https://cutt.ly/YcUAI1X
3. Виконати інтерактивні вправи:
https://cutt.ly/5cUMlx5
https://cutt.ly/HcUMFQG
Джерела:
1. https://cutt.ly/ocUO0NI
суботу, 13 березня 2021 р.
Подвоєння внаслідок збігу та на позначення подовжених приголосних. Збіг приголосних на межі значущих частин слова (17.03.21)
1. Перегляньте відео: https://cutt.ly/lzFbVpW
2. Ознайомитися з теорією
Подвоєння приголосних на письмі
В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок:
- 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний;
- 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.
В обох випадках довгі приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими літерами. Тому при поясненні подвоєння слід розрізняти, коли воно спричинене збігом однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова, а коли є результатом прогресивної асиміляції. Подвоєння відбувається:
- 1) при збігу двох однакових літер на межі: а) префікса й кореня: беззмістовний, відданий; б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник; в) двох суфіксів: письменник, іменник; г) основи дієслова і постфікса -ся: розрісся, піднісся; д) двох частин складноскороченого слова: міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат);
- 2) у наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -єни-, -анн-: священний, непримиренний, мерзенний, невблаганно, старанно.
Примітки: 1.В українській мові, на відміну від російської, н ніколи не подвоюється у суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений.
- 2. Не подвоюється н також у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан; чім-, -Ін- (-/ін-).' морквяний, лебединий, чаїний.
- 3. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений, потомствений;
- 3) подовжуються приголосні звуки [д']9 [/я'], [з'], [с'], [ц], [л'], [н% [ж1], [ч% [ш'], що стоять між голосними:
- а) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей);
- б) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим -а (графічно -я): знання, життя, зілля, читання. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;
- в) в іменниках жіночого роду III відміни в орудному відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;
- г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню;
- 4) подовжується звук [л] в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти;
- 5) подовжуються приголосні у словах: Ганна, ссати, бовваніти, ссавці, овва.
Примітки: 1. Приголосні дГ, [пї], М, [ї], [ц], [гГ, [н7], [ж М, [ш] не подовжуються, якщо вони стоять після приголосного перед голосним: повністю, честю, щастя, радістю, Поволжя.
2. Не подовжуються тверді приголосні, зокрема губні та р: сім'я, любов'ю, матір'ю.
Слід пам'ятати, що подовжуються тільки м'які приголосні звуки, які стоять між голосними.
3. Розгляньте таблицю та виконайте завдання: https://cutt.ly/izFmpAm
4. Виконайте вправу: https://cutt.ly/gzFmX6c.
Підписатися на:
Дописи (Atom)