Орфографічний словник. Ненаголошені та наголошені голосні (13.12.21)

 1. Переглянути відео        https://cutt.ly/ah1GUHq

2. Ознайомитися з теорією

Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі. Ненаголошені е, и, о, в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом

• Орфоепія (гр. orthos – правильний, epos — мова) — розділ мовознавства, у якому вивчається система норм єдиної вимови, властивої літературній мові. Орфоепічні норми — це сукупність правил, що впорядковують мовні засоби у мовленні щодо вимови, а також наголошування слів. Нормативна вимова має велике значення, оскільки вона підвищує загальний рівень культури і полегшує процес спілкування. Порушення орфоепічних норм веде до зниження культури мовлення і впливає на загальний рівень культури людини і всього суспільства.

Одна з особливостей української орфоепії — це чітка вимова голосних звуків (крім ненаголошених е та и, які наближаються один до одного, а також ненаголошеного о перед складом з у): вчинок, потреби, оренда, отаман, закордонний.

В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

Наголошені голосні вимовляються завжди чітко: бере′за, щи′рість, по′ле. У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] звучать невиразно.

Щоб перевірити ненаголошені [е], [и], [о], треба змінити слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: весна′ — ве′сни, колиско′ва — коли′ска, розу′мний — ро′зум.

3. Ознайомлення з орфографічним словником української мови                                                          http://slovopedia.org.ua/35/53392-0.html

4.  Виконати ігрові завдання 

1) https://cutt.ly/RYG3WCE   

2)     https://cutt.ly/5h1GXeo (гра)

2.                       3) https://cutt.ly/Gh1H8KL (гра) 

3

3

4

4

4.