1. Опрацювати теоретичний матеріал:
1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо: абáт, акумулÿтор, барóко, беладóна, белетрúстика, бравíсимо, ват, грóпа, гун (гóни), ідилíчний, інтелектуáльний, інтермéцо, колектúв, комíсія, лібрéто, піанíсимо, піцикáто, стакáто, сóма, фін (фíни), шасí та ін.
За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви: аннáли, білль, бóнна, брóтто, бóлла, вáнна, вíлла, дóнна, дóрра, мадóнна, мáнна, мíрра, муллá, нéтто, паннó, пéнні, тóнна та слово Аллáх.
2. У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо, зокрема тоді, коли в українській мові вживається непрефіксальне слово з тим самим коренем: іммігрáція (пор. мігрáція), інновáція (пор. новáція), ірраціонáльний (пор.раціонáльний), ірреáльний (пор. реáльний), контрреволþція (пор. револþція), контрреформáція (пор.реформáція), сюрреалíзм (пор. реалíзм).
Примітка. Букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо, коли семантичний зв’язок між префіксальним словом і словом без префікса втрачений або суттєво послаблений: анотáція, конотáція (пор. нотáція), корелÿція (пор. релÿція), кореспондéнт (пор. респондéнт) і т. ін.
3. Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Андóрра, Бессемéр, Гарóнна, Голлáндія, Марóкко, Міссóрі, Нíцца, Тéннессі, ßффа; Бéтті, Білл, Боттічéллі, Джóнні, Кíркконнелл, Ллойд, Мþллер, Руссó, Смóллетт та в загальних назвах, які від них утворені за допомогою афіксів: андóррець, бессемéрівський, голлáндський, мароккáнець і т. ін. У загальних назвах, утворених від власних назв без додавання афіксів, букви на позначення приголосних не подвоюємо: ват (пор. Ватт), бекерéль (пор. Беккерéль), гаус (пор. Гáусс).
Примітка. За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільвáнія) або зберігаємо частково (Міссісíпі).
2. Виконати інтерактивні вправи:
https://cutt.ly/9c5cMKO
https://cutt.ly/Ic5vtod
Немає коментарів:
Дописати коментар