вівторок, 13 квітня 2021 р.

И, і у словах іншомовного походження. Правило "дев’ятки" (14.04.2021)

 І. Ознайомитися з теоретичним матеріалом.

Залежно від позиції у слові, особливостей вимови та мовної традиції букви на позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie та ін., передаємо українськими буквами і, ї та и.

I. І пишемо:

1. На початку слова: ідéя, інстрóкція, інтернаціонáльний; Іліáда, Індія, Ітон; Ібсен, Іден, Ізабéлла.

2. Після приголосного перед голосним та буквами є, ї, й: аксіóма, артеріáльний, геніáльний, діáгноз, діáлектика, індустріалізáція, матеріáл, рáдіус, раціóн, революціонéр, соціалíзм, соціолóгія, тріóмф, фіáлка, фіолéтовий, ціанíд, чіабáта; аудієнція, гієна, клієнт, пієтéт, рієлтор, тамплієр; копії́ст; партíйний, рáдій; Біаррúц; Віардó, Іглéсіас, Марціáл, Оссіáн, Сіáм; Лієпа, Шантії́; Фіóме.

У кінці слова іншомовне -іa передаємо звичайно через -ія: артéрія, індóстрія, матéрія; Гáллія, Гарсíя, Ітáлія.

3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатрíче, Грíмм, Дідрó, Дíзель, Овíдій, Рíчард; Анрí, Мéдічі, Россíні.

Власні назви, що перейшли в категорію загальних назв, пишемо за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дúзель (від прізвища Рудóльфа Дíзеля), силуéт (від прізвища Етьєна де Сілуéтта).

4. У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р, перед наступним приголосним, крім [j], і в кінці слова, а також у похідних прикметниках: Лісабóн, Монтевідéо, Ніл, Севíлья, Сíдней; Замбéзі, Канзáс-Сíті, Кáпрі, Міссісíпі, Сомалí; лісабóнський, сомалíйський.

5. Після приголосних у кінці слова: візавí, вíскі, журí, колíбрі, мерсí, парí, попурí, сóші, таксí, харакíрі, шасí.

6. У всіх інших словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бíзнес, пілóт, вібрáція, акадéмік, фінáнси, грáфік, гіпопотáм, логíчний, гімн, кібóц, кілогрáм, кінó, архíв, хíмія, хірóрг, літератóра, респóбліка, нíша, піанíсимо.

За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башкúр, вúмпел, єхúдна, імбúр, калмúк, кипарúс, кисéт, лимáн, мúля, мирт, нúрка, спирт, химéра та ін.

За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: диÿкон, єпúскоп, єпитúміÿ, єпитрахúль, мúро, мúтра, митрополúт, христиÿнство тощо.

II. Ї пишемо після голосного: альтруї́ст, егої́ст, кофеї́н, маї́с, мозáїка, наї́вний, руї́на, стóїк, теї́н; Аделаї́да, Аї́да, Каї́р, Саї́д, Таї́р, Хаї́м, Хусаї́нов.

Примітка. У складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишемо і: неоімперіалíзм, псевдоісторúчний, так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний: воíстину, доісторúчний, поінформувáти; неіндуктúвний і т. ін.

III. И пишемо:

1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): дúзель, динáмо, диплóм, дирéктор, метóдика; інститóт, матемáтика, стúмул, тип; позúція, фізúчний; таксúст, родзúнка, силуéт, систéма; цистéрна, цúфра; режúм, джигíт, джúнси, джип; чичерóне; шúрма, шифр; бригáда, риф, фáбрика.

2. У географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктúда, Атлантúда, Флорúда; Адріáтика, Амéрика, Антáрктика, Áрктика, Атлáнтика, Áфрика, Бáлтика, Кóрсика, Мéксика.

3. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Вірджúнія, Алжúр, Жирóнда, Чикáго, Чúлі, Вáшингтóн, Гéмпшир, Йóркшир, Лéйпциг, Циндáо та в похідних від них: алжúрець, йоркшúрський, чилíйський та ін. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Вішí, Шíофок.

4. У географічних назвах після р перед приголосним, крім [j]: Бритáнія, Крит, Мавритáнія, Магрúб, Мадрúд, Рив’єра, Рúга та ін. і в похідних від них: бритáнський, мавритáнський, рúзький та ін.

Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бéйкер-стрíт, Волл-стрíт, Рúджент-стрíт, Фліт-стрíт.

Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних від них пишемо і: Брієнн, Ер-Ріÿд, Трієст; ер-ріядський, трієстський.

5. За традицією в деяких географічних назвах після приголосних д, т перед наступним приголосним, крім [j]: Ватикáн,

Единбóрг, Кордильºри, Медúна, Палестúна, Сардúнія, Скандинáвія, Тибéт та в похідних від них: ватикáнський, единбóрзький, скандинáвський та ін.

Примітка. Після приголосних д, т перед голосним і [j] пишемо і: Галáтія, Íндія.

6. У ряді інших географічних назв за традицією: Бразúлія, Вифлеºм, Єрусалúм, Китáй, Пакистáн, Сиракóзи, Сúрія, Сицúлія та в похідних від них: єгúпетський, сирíєць та ін.

ІІ. Виконати інтерактивні вправи:

https://cutt.ly/6c5nJ2W

https://cutt.ly/gc5meg6

Немає коментарів:

Дописати коментар