Тема заняття: Основні правила вживання знака м’якшення. Слова-винятки (22.03.22)

 1. Переглянути відео http://surl.li/bords

2. Виконати інтерактивні вправи http://surl.li/bordv

                                                        http://surl.li/bordx

                                                        http://surl.li/borea 

Тема заняття: Сполучення йо, ьо (21.03.22). ​

1. Розглянути таблицю

Сполучення йо, ьо

Для позначення звукосполучення [йо] пишеться «йо»

Для позначення мякостi попереднього приголосного пишеться «ьо»

На початку слова: його, йод.

В усiх iнших випадках: шiстьох, льох.

Пiсля приголосного (найчастiше на початку складу): серйозний, курйоз.

​

Пiсля голосного: район, майор.

2. Переглянути відеопояснення http://surl.li/borcg 

3. Виконати інтерактивну вправу http://surl.li/borcr 

 

Тема заняття: «Позначення м’якості приголосних на письмі. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є». (15.03.22)

 В українській мові м’якість приголосних на письмі позначають:

1)    буквою ь (м’який знак): січень, льодовий;

2) буквами є, ю, я, коли вони стоять після м’якого приголосного: сине, люди, пісня;

3)  буквою і: ліс, сірий.

1. Переглянути відео https://cutt.ly/aA29nR9

2. Виконати інтерактивні вправи https://cutt.ly/QA2981q

                                                       https://cutt.ly/OA23tNk

Тема заняття. «Повторення вивченого з морфології: іменник, прикметник, дієслово». (14.03.22)

 1. Переглянути відео https://cutt.ly/TA20wcQ

Іменник - самостійна частина мови, що називає предмет та відповідає на питання хто? або що?

Прикметник - самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Дієслово - самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

2. Виконати інтерактивні вправи https://cutt.ly/sA20Rox 

                                                        https://cutt.ly/ZA20D7K 

                                                         https://cutt.ly/dA20Xa1

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків (15.02.2022)

   1. Переглянути відео          http://surl.li/bjkfq                       

 2. Ознайомитися з теорією.

 

Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розгляньмо найбільш поширені випадки заміни приголосних.

Чергування приголосних відбувається в декількох випадках, які ми також розглянемо. Але передусім запам’ятайте простий приклад найчастіших випадків чергування:

Нога — нозі — ніжка;

рука — руці — ручка;

вухо — у вусі — вушко.

Давайте подивимося, коли вживається чергування приголосних звуків. Таких випадків – декілька:

1. Словотворення іменників:

а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок: наприклад, сонце – сонечко, крильце – крилечко, їжак – їжачок;

б) іменники жіночого роду, що містять суфікси –ечк(а), -к(а), -еньк(а): наприклад, дорога – доріженька, доня – донечка.

Чергування в корені іменників відбувається в результаті додавання зменшено-лагідних суфіксів.

2. Словозміна іменників:

а) іменники чоловічого роду в кличному відмінку: наприклад, друг – друже, Олег – Олеже;

б) іменники в ході їхнього відмінювання: наприклад, покупка – покупці, знахідка – знахідці;

в) іменники жіночого роду в давальному відмінку: наприклад, тітка – тітці;

г) іменники жіночого, чоловічого та середнього роду в місцевому відмінку: наприклад, поріг – на порозі, оберіг – в оберезі.

3. Творення прикметників:

а) прикметники вищого ступеня порівняння, утворені за допомогою суфіксів –іш та –ш: наприклад, головний – головніший, легкий – легший;

б) присвійні прикметники, що мають суфікс –ин: наприклад, свекруха – свекрушин;

в) прикметники, що утворені від іменників за допомогою суфікса –ськ: наприклад, рибак – рибацький, козак – козацький;

г) відносні прикметники, що мать суфікси –н, -оч: наприклад, дівчина – дівочий,  дорога – дорожній;

д) прикметники вищого ступеня, в яких приголосні з, г та ж наприкінці основи слова замінюються на –жч-: наприклад, важкий – важчий;

є) прикметники вищого ступеня порівняння, в яких приголосний с та суфікс –ш замінюються на –щ: наприклад, красивий – кращій;

ж) прикметники, при утворенні яких кінцеві приголосні ц та к та суфікс –н замінюються на –чн: наприклад, яйце – яєчний.

4. Чергування дієслів

Чергування в дієсловах відбувається в багатьох випадках, і найчастіше відбувається чергування наступних приголосних: с – ш, х – ш, з – ж, т – ч, к – ч, ск – шч, г – ж, ст – шч, ск – шч. д – дж, зд – ждж.

Наприклад, ходити – ходжу, крутити – кручу, бігти – біжу, висіти – вишу.

Увага! Не в усіх подібних випадках здійснюється чергування: наприклад, водити – воджу, але возити – вожу.

Запам’ятайте винятки, в яких не відбувається чергування: вчорашній, торішній, рушник, соняшник, мірошник.

3. Попрактикуймося!

Виконати інтерактивні вправи

https://learningapps.org/view1751555

https://learningapps.org/view7288541

https://learningapps.org/view14413821

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків (14.02.2022)

 І. Переглянути відео http://surl.li/bjfzg

ІІ. Завдання 

1. До поданих слів доберіть такі їх форми, щоб у кожній парі було представлене чергування /о/, /е/ з нулем звука. 

Сон, палець, хлопець, пеньок, пень, січень, краєчок, холодець, гонити, учень, гайок, куток, червень, вівторок, рівень, квиток, жовтень, вітер, шматок, в’язень, вузол, мене, творець, бубон.

2. Доберіть до поданих слів спільнокореневі чи форми, щоб відбувалися чепгування голосних

 Села, нищити, твердь, критика, велетень, чорний, очищений, чорніти, очищати, нищівний, критикувати, велетенський, твердий, селянський. 

3. До поданих слів доберіть інші форму чи слово, у яких виявилися б   чергування голосних звуків. 

Вишенька, стежка, лоза, крига, степ, рибалка, корінчастий, кривулька, сльози, зупинка, осінь.

ІІІ Виконати інтерактивну вправу http://surl.li/bjgdv 

Повторення вивченого з морфеміки й словотвору. Фонетична транскрипція (08.02.2022)

 1. Опрацюйте  теоретичний матеріал    

    Морфема – найменша значуща частина слова. Вона функціонує у слові, тому не має самостійного лексичного значення, граматичної оформленості, синтаксичної самостійності. За своєю роллю, значенням і місцем у слові морфеми поділяються на кореневі і службові (афіксальні). 

    Корінь – головна частина слова (без закінчення), що виражає його основне (лексичне) значення. Наприклад, слова земля, земляний, земелька, земельний, наземний, підземний мають спільний корінь -зем-; слова молодий, молодь, молодість, молодіти, замолоду – спільний корінь – молод-. Такі групи слів називають спорідненими. Слова з одним і тим самим коренем називають однокореневими, або спільнокореневими: серце – сердечний – серцевина – серцеїд – спересердя; праця – працівник – співпрацюючи – опрацювати – перепрацюватися – працелюбний – непрацюючий.  

   

Отже, щоб визначити корінь, треба підібрати споріднені слова й визначити їхню спільну частину. 

   Службові (афіксальні) морфеми – префікс, суфікс, закінчення (афікси), постфікс, 

інтерфікс – служать для творення нових слів і форм слова, а тому бувають: словотворчі: день –

 щодень; правда – неправда; туман – туманний; берег – прибережний; стрибати – стрибок; 

бігти – збігтися; формотворчі: казка – казки – казку – казкою...(відмінкові форми); 

мудрий – мудріший – наймудріший (форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників); 

читати – читав (форма минулого часу дієслова); робити – зробити (форма доконаного виду дієслова);

 відпочивати – відпочиваючи (дієприслівник як форма дієслова). 

   Префікс (від лат. praefixus – прикріплений перед чим-небудь) – частина слова, яка стоїть 

перед  коренем і служить для утворення нових слів (смерть – безсмертя, мороз – паморозь, звуковий – надзвуковий,

 будувати – перебудувати, нині – донині) або форм слів (білий – пребілий, писати – написати). 

Найчастіше у слові один префікс, але їх може бути два (що-найвищий) і більше (пере-роз-по-діл). 

До префіксів, а точніше префіксоїдів, зараховують початкові елементи складних слів на зразок пів-, 

напів-, супер-, контр-, екс-: півроку, напів’яскравий, супермодний, контр-адмірал, екс-чемпіон. 

  Суфікс (від лат. suffixus – прикріплений, підставлений) – службова морфема, яка стоїть після

 кореня й служить для утворення нових слів і словоформ. Більшість суфіксів виконують у мові 

словотворчу роль: брат – братерство; бандура – бандурист; саджати – саджанець; море – морський; 

фарба – фарбувати. Формотворчими виступають cyфікси дієслів, ступенів порівняння прикметників 

та прислівників, дієприкметників: гукати – гукнути, коротко – коротше, зачинити – зачинений. 

  Постфікс (від лат. postfixus – прикріплений після) – службова морфема, що стоїть у кінці слова 

(після закінчення) і має словотворче чи формотворче значення. До постфіксів належать частки -ся (-сь), -який,

 -небудь, -но, -бо: вчити – вчитися, будь-який, хто-небудь, прийди-но, читай-бо. 

   Інтерфікс (від лат. interfixum – прикріплений між) – сполучна голосна, що використовується при 

утворенні складних слів. Інтерфікси (о, е, є, а, ох) поєднують корені (два і більше) в одне самостійне слово: 

лісостеп, зорепад, двохсотий, працездатний, життєрадісний, сорокаметровий, грязеводолікарня. 

  Закінчення (флексія, від лат.flexio – згинання, перехід) – службова змінна морфема, яка 

утворює  нові словоформи і служить для зв’язку слів у реченні. Наприклад, слово картина граматично пов’язується 

з дієсловом за допомогою закінчення -у (малювати картину), з іменником – за допомогою закінчення -и

 (малювання картини), а з дієприкметником – закінчення -ою (зачарований картиною). Закінчення 

виражає граматичне значення слова (відмінок, рід, число, особу). Щоб визначити закінчення, треба 

слово провідміняти за відмінками (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник) або особами

 (дієслово). 

  Отже, закінчення мають тільки змінні слова. 

 -  розділ науки про мову, що вивчає будову слів та способи їх 

творення.

Твірне слово – це слово, яке є базою для утворення іншого. 

Так, іменники ліс, вода, степ є твірними словами для прикметників 

лісовий, водяний, степовий. А ці прикметники у свою чергу є твірними словами для 

творення нових іменників лісовик, водяник, степовик. 

  Похідне слово – це слово, яке утворилося на базі того, що вже існує в мові. 

Хронологічно воно є вторинним щодо твірного, від якого утворилося.

До  неморфологічного способу  словотворення  також належить  і  лексико-семантичний 

спосіб.  Це творення нових слів унаслідок розщеплення значення слова на два самостійні 

значення, тобто процес утворення омонімів від багатозначного слова: титан (гігант, метал), 

піонер (військо в Іспанії; перший; член дитячої організації), супутник (проводжатий, космічний о

б’єкт), корінь (дерева, зуба, слова, математичний), Дніпро (річка, готель).

Перегляньте відео.

        

                                                ЗАВДАННЯ                                                                             

1. Знайдіть спільнокореневі слова і запишіть їх в окремі ряди. 
1. Голуб, голубеня, голубенький, голубий, голубиний, голубінь, голубка, голубуватий, голуб’ятник, 

голубішати. 2. Стежити, стежина, стеження, стежка, стежечка, спостереження, стежковий. 

3. Лист, листя, листуватися, листочок, листування, листковий. 4. Носити, носик, носовий, носатий, 

виносити, зносити, носовичок, носочок.

2.  Запишіть слова в кожній частині за їхньою будовою в такому порядку 

(буквами п, к, с, з позначено відповідно префікс, корінь, суфікс, закінчення):

 1) п+к+з; 2) п+к+с+з; 3) п+к+с; 4) к+з; 5) п+к; 6) к+с; 7) к+с+з 

1. Кінний, орач, обв’язаний, затінок, довіра, іскра, розквіт. 

2. Бачиш, об’їзд, роз’яснений, істинний, трудар, окраєць, віддяка. 

3. Запал, ідея, нагода, проміжок, орлиний, носій, експортний. 

Ключ. З перших букв прочитаєте закінчення: 1) давнього латинського вислову: “Через терни...”; 

2) українського прислів’я: “Пташку пізнати у польоті, а людину — ...”; 3) українського прислів’я: 

“Вчитися ніколи...”.

3.   Запишіть подані словосполучення у три колонки: із виділеними словами, утвореними

 морфолого-синтаксичним способом; із виділеними словами, утвореними 

лексико-синтаксичним способом; із виділеними словами, утвореними 

лексико-семантичним способом.

Допоміг пораненому; триста колод; парк автобусів; полотно залізничне; сьогодні повернемо; 

в операційну заніс; зупинився коло кручі; вищезгаданий прийом; село Сад; вартовий завмер; 

перекотиполе полетіло; лінія фронту; щасливі наречені; дванадцять квартир; миттю зник; 

журнал «Всесвіт»; татар-зілля розрослося; весною прилетіли; криничний журавель.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв словосполучень складеться прислів’я. 

4. Запишіть підряд подані слова в такій послідовності: • утворені префіксальним 

способом; • утворені суфіксальним способом; • утворені префіксально-суфіксальним 

способом; • утворені безафіксним способом; • утворені складанням основ.

Преширокий, хліборобський, улесливий, заспів, кормосховище, зайти, підземний, людський, 

збори, словосполучення, здати, здобуток, утретє, здогад, підказати, виборювати, джеркіт, суглинок, 

синьоокий.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв складеться початок прислів’я: «... —

 цвіту».

5. Спишіть текст, вставляючи, де треба, на  місці крапок пропущені букви.

  У пр..тихлому осін..ьому парку затишно. ..рідка щ..б..тали пташки, десь у лис..ті чувся 

пр..глуш..ний ш..лест вітру. Аліса полюбляла це місце. Зараз вона повіл..но, мов кішка,

 ..крадалася з фотокамерою, уважно стежачи за об..єктом свого полюван..я. Це була сойка, 

яка також з цікавіс..т..ю ..постерігала з гілки дерева за незвичайним мисливцем. Утім, достатньо

 бли..ько до себе не пі..пускала, пер..літаюч.. з гілки на гілку.
   Птаха, ..рештою, завмерла на гілоч..ці клена, пр..йнявши положен..я «у профіль», ніби ч..каючи 

на знімок.
Пташка, як і личить ..правжній моделі, почала крутити голівкою вправо-вліво, постаючи то в 

одному, то в другому ракурсі. При цьому вона зацікавлен..о пр..глядалася до Аліси то правим, то 

лівим оком. Нарешті дівчина вловила мить, щоб ..робити ..німок.
..полохана кл..цан..ям камери птаха кудись полетіла і зникла за д..ревами. Аліса ж задоволен..о 

ро..глядала ..роблені фотографії, а вони вийшли пр..чудові (О. Скороход).

Джерело: 

https://marusichnatalia.mozello.com/produkcja/1-kurs/morfemi-slovotvrna-struktura-slova/